українськоюпо-русски

Міжнародні стандарти фінансової звітності

Що таке «Міжнародні стандарти фінансової звітності»

Перша згадка про Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) появилась в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, ст. 1 цього Закону під національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку має на увазі нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ).

Водночас донедавна пояснення поняття «Міжнародні стандарти фінансової звітності» ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не містив. ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розроблений у цілях реалізації Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 911-р, виправив це, доповнивши ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» абзацом чотирнадцятим такого змісту: «міжнародні стандарти фінансової звітності (далі — міжнародні стандарти) — прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності».

Тут відразу уточнимо, що Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) включають в себе:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

— Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

— Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або раніше діючим Постійним Комітетом з інтерпретації (SIC).

Зверніть увагу: виходячи з визначення терміну «національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку» лише визначені в ньому принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності не повинні суперечити міжнародним стандартам фінансової звітності. Із прийняттям же ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Міжнародні стандарти фінансової звітності стають не просто базою для розробки національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Починаючи з 1 січня 2012 року МСФЗ будуть обов'язковими до безпосереднього застосування низкою вітчизняних суб'єктів господарювання, а також можуть бути використані при підготовці фінансової звітності всіма іншими.

Порядок застосування МСФЗ для складання фінансової звітності врегульовано ст. 121, яка доповнить ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та діятиме з названої вище дати. Там же окреслено коло суб'єктів господарювання, для яких застосування МСФЗ є обов'язком.

 

Хто звітуватиме за «Міжнародними стандартами фінансової звітності»

Перелік суб'єктів господарювання, які повинні будуть складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність, повністю застосовуючи МСФЗ, визначено ч. 2 ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Це, зокрема:

— публічні акціонерні товариства (далі — ПАТ);

— банки;

— страхові компанії;

— підприємства, що здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Як бачимо, ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» насамперед зобов'язала застосовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності учасників фінансового ринку, які з 1 січня майбутнього року складатимуть фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність безпосередньо за МСФЗ, тобто за правилами, зрозумілими іноземним інвесторам та партнерам. При цьому частина з перелічених суб'єктів уже сьогодні повністю або частково застосовують МСФЗ під час підготовки своєї фінансової звітності.

Якщо говорити про банки, то за нормами викладеної ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» у новій редакції ч. 1 ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III банки організовують бухгалтерський облік «відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку». У свою чергу, у ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV зазначено, що НБУ встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які відповідають бухгалтерський облік вимогам законів України та МСФЗ. Аналогічну норму з 17.06.2011 р. містить і ч. 3 ст. 6 Закону про. При цьому Інструкцію № 480 розроблено НБУ вже відповідно до вимог МСФЗ. Тому для банків складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності із застосуванням МСФЗ не є новацією.

Що стосується Публічних акціонерних товариств (ПАТ), то наразі для них необхідність додатково розкривати інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — ДКЦПФР), приписує ч. 6 ст. 40 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок». У свою чергу, ДКЦПФР рішенням від 30.11.2010 р. № 1780 затвердила Порядок розкриття інформації про діяльність публічних акціонерних товариств на основі міжнародних стандартів фінансової звітності.

Щодо останньої з названих категорії осіб, які зобов'язані будуть застосовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності для складання фінансової звітності, потрібно зауважити, що, як зазначено в самому ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», їх перелік слід очікувати від КМУ. Які підприємства туди потраплять, залишається лише здогадуватися. Цілком імовірно, що до такого переліку буде включено фінансові установи, перелічені в п.п. 4 п. 1 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», але прямо не названі серед тих, хто зобов'язаний складати фінансову звітність за МСФЗ.

Решта підприємств, крім зазначених у ч. 2 ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», можуть самостійно визначати доцільність використання МСФЗ у цілях підготовки фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Це прямо прописано в ч. 3 ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Хоча, слід відзначити, що ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і сьогодні дозволяє підприємствам самостійно визначати доцільність застосування МСФЗ (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів установлено законодавством).

Мабуть, не проминуть скористатися дозвільною нормою у вигляді добровільного застосування МСФЗ підприємства, серед власників яких значаться нерезиденти — адже тоді їм не доведеться одночасно складати фінансову звітність у двох форматах (окремо згідно з національними П(С)БО — для вітчизняних користувачів, окремо за МСФЗ — для зарубіжних інвесторів), а досить буде зробити це, спираючись виключно на МСФЗ.

Підприємствам, що застосовують МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, потрібно буде проінформувати про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері статистики. Згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 396/2011 на сьогодні такою є Державна служба статистики України. Порядок такого інформування має бути визначено КМУ (ч. 4 ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Зверніть увагу: за вимогами ч. 5 ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» таку підготовлену згідно з МСФЗ фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність підприємствам подавати необхідно буде в установленому ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядку.

Незайвим тут буде нагадати, що згідно з ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов'язані надавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам (зокрема, органам статистики, податковим органам та державному реєстратору) фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Строк подання фінансової звітності встановлюється для підприємств КМУ, а для банків — НБУ. При цьому Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, установлено, що квартальна фінансова звітність подається не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річна — не пізніше 9 лютого наступного за звітним року.

За правилами п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають до органів державної податкової служби квартальну або річну фінансову звітність разом із відповідною податковою декларацією в порядку та строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток. Малі підприємства — платники податку на прибуток подають податковим органам лише річну фінансову звітність разом із річною податковою декларацією в порядку, передбаченому для її подання.

Одночасно з цим підприємства (за винятком бюджетних установ) зобов'язані подавати або надсилати рекомендованим листом державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи фінансову звітність про господарську діяльність (у складі балансу та звіту про річні фінансові результати) не пізніше 1 червня року, наступного за звітним періодом (ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

 

Перший звітний період для застосування «Міжнародних стандартів фінансової звітності»

Виходячи з положень п. 2 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон набирає чинності з дня опублікування, крім пп. 3 і 4 п. 1, що діють з 1 січня 2012 року. Водночас граничним строком подання річної фінансової звітності, як уже згадувалося, є 9 лютого року, наступного за звітним (для фінансової звітності за 2011 рік — це 09.02.2012 р.). Отже, фінансова звітність за 2011 рік подаватиметься вже в умовах дії ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». За таких обставин не зовсім зрозуміло, з якого саме звітного періоду (за 2011 чи 2012 рік) фінансову звітність потрібно/можна складати із застосуванням МСФЗ. Безумовно, така неоднозначність потребує додаткових роз'яснень з боку Мінфіну.

Проте зроблене вище зауваження не дійсне для ПАТ, які зобов'язані додатково розкривати інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку починаючи зі звіту за 2011 рік.

Нюанси розкриття інформації про діяльність ПАТ на основі міжнародних стандартів фінансової звітності ДКЦПФР роз'яснила в Інформаційному листі, схваленому своїм Рішенням від 31.03.2011 р. № 378. Зокрема, ДКЦПФР зазначила, що відповідно до МСФЗ (IFRS) 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» (який є обов'язковим до застосування всіма підприємствами, які вперше складають фінансову звітність відповідно до МСФЗ, та містить чіткий алгоритм підготовки такої звітності) у фінансовій звітності наводиться порівнянна інформація за попередній період. Із цією метою необхідно перерахувати залишки на рахунках за попередній рік на початок року, за який подається така інформація. А це означає, що, вперше складаючи звітність згідно з МСФЗ за 2011 рік, ПАТ ретроспективно повинні перерахувати залишки на 01.01.2010 р. Озвучену позицію ДКЦПФР підтвердила в більш пізньому листі від 27.05.2011 р. № 13/02/9587. Крім того, в листі від 06.06.2011 р. № 13/02/10164 ДКЦПФР підкреслила, що вимога щодо додаткового розкриття інформації про діяльність на основі МСФЗ поширюється на всі ПАТ без винятку.

До складу інформації про діяльність ПАТ обов'язково включається річна фінансова звітність (повний комплект фінансових звітів) товариства, складена за МСФЗ. За бажанням товариства додатково може розкриватися проміжна фінансова звітність, складена за МСФЗ.

Разом із тим, відносно ПАТ є невизначеність щодо необхідності складання ними фінансової звітності за 2011 рік ще і відповідно до національних П(С)БО. Адже, з одного боку, нормативні акти однозначно зобов'язали такі товариства складати фінансову звітність за 2011 рік на основі МСФЗ, а, з іншого боку, робити це вони повинні «додатково» (ч. 6 ст. 40 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок»). Отже, цілком можливо, що ПАТ за 2011 рік доведеться підготувати фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність у двох форматах: національному та міжнародному. Усе в цьому питанні залежатиме від позиції Мінфіну. Залишається сподіватися, що вона буде зваженою.

Банки-ПАТ розкривають інформацію про свою діяльність на основі МСФЗ відповідно до Інструкції № 480, з урахуванням вимог рішення ДКЦПФР від 31.11.2010 р. № 1780.

 

Терміни оприлюднення підприємствами річної фінансової звітності за МСФЗ

Крім іншого, з наступного року буде викладено в новій редакції ч. 4 ст. 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою передбачається обов'язкове оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності:

— публічними акціонерними товариствами;

— підприємствами - емітентами іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю;

— професійними учасниками фондового ринку;

— банками;

— страховими компаніями;

— іншими фінансовими установами.

Оприлюднювати річну фінансову звітність переліченим суб'єктам господарювання необхідно буде разом з аудиторським висновком не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом розміщення на власному веб-сайті з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях.

Нагадаємо: за чинними на сьогодні правилами особи, названі в ч. 4 ст. 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зверніть увагу: їх склад дещо відрізняється від наведеного вище), річну фінансову звітність та консолідовану звітність зобов'язані опубліковувати в періодичних виданнях або поширювати у вигляді окремих друкованих видань у строк до 1 червня року, наступного за звітним.

Підкреслимо також, що стосовно ПАТ інформацію про їх діяльність на основі МСФЗ за приписами рішення ДКЦПФР від 30.11.2010 р. № 1780 потрібно розкривати шляхом розміщення на власному веб-сайт в Інтернеті та в загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР. На цьому акцентувалася увага у згаданому раніше Рішенні ДКЦПФР від 31.03.2011 р. № 378.

 

Які міжнародні стандарти (МСФЗ) застосовувати для складання фінансової звітності

Згідно з вимогами, що висуваються ч. 1 ст. 121 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для складання фінансової звітності МСФЗ підлягають застосуванню тільки у випадку, коли «вони не суперечать цьому Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України». Проте не секрет, що на офіційному сайті Міністерства Фінансів викладено неактуальний текст (виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, зі змінами станом на 1 січня 2009 року) МСФЗ, які, як відомо, постійно вдосконалюються та змінюються. Тому перед підприємствами, що зобов'язані або самостійно вирішили застосовувати МСФЗ, у повсякденній практиці напевно виникне дилема: яким варіантом МСФЗ керуватися при складанні фінансової звітності — застарілою редакцією, розміщеною на сайті Мінфіну, або ж останньою переглянутою їх версією, щоб дійсно забезпечити порівнянність їх фінансової звітності зі звітами іноземних компаній? Незрозуміло також, з яких джерел підприємства повинні дізнатися про відповідність МСФЗ ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»? На ці запитання, на жаль, відповідей наразі немає.

Якщо ж Мінфін не оновить редакції МСФЗ та наполягатиме на застосуванні їх варіанту, який опубліковано на офіційному сайті, підприємствам - «добровольцям» немає жодного сенсу складати на їх базі свою фінансову звітність, оскільки, щоб отримати фінансову звітність, насправді складену за МСФЗ, їм доведеться займатися трансформацією даних звітності, підготовленої за застарілою версією МСФЗ, або ж паралельно вести облік фінансово-господарських операцій відповідно до чинних приписів МСФЗ.

Загалом, краще відразу готувати якісну фінансову звітність на базі МСФЗ, що, між іншим, зацікавлені підприємства і так робили, не очікуючи законодавчого встановлення вимоги про це.

 

Нормативні документи по даній публікації:

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» від 15.02.2011 р. № 3024-VI.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12.05.2011 р. № 3332-VI.

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.

Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. № 480.

Рішення ДКЦПФР від 30.11.2010 р. № 1780

 

Оригінал статті Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 


Додати коментар

kqbarh
HOesX6 , [url=http://xhlxhoxbcjer.com/]xhlxhoxbcjer[/url], [link=http://royxirkykihk.com/]royxirkykihk[/link], http://ksaavxeqmvze.com/
zelpuqdlk
k7Wzmb <a href="http://tvcpsoxiydvt.com/">tvcpsoxiydvt</a>
Nevaeh
God help me, I put aside a whole afternoon to fgirue this out.


Повернутись назад

Словник термінів

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і їх похідних (деривативів).
Страхова компанія — організаційно відособлена структура (юридична особа), яка здійснює укладення договорів страхування і їх обслуговування. Страхова компанія має своїй на меті задоволення страхових інтересів, наявних в суспільстві. Страхова компанія (з фінансового боку) - це форма вираження страхового фонду. Грошові ресурси страхового фонду - джерело довгострокового кредитування торгівлі і промисловості. Порядок інвестицій страхових компаній встановлюється національним страховим законодавством.
Міжнародні фінансово-кредитні відносини — це відносини, що виникають між суб”єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів з метою отримання їхніми власниками підприємницьких прибутків, позичкових процентів.
Бізнес — підприємницька діяльність, яка здійснюється за рахунок власних або позикових засобів на свій ризик і під свою відповідальність, а також яка ставить головними цілями здобуття прибутків і розвиток власної справи.
Страхування — система економічних стосунків по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових коштів (страхових фондів), що формуються із сплачуваних ними страхових премій шляхом виплати страхового відшкодування. Страхування - система економічних стосунків, що має на увазі освіту за рахунок внесків підприємств, організацій і громадян страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, страхових ризиків, що виникають унаслідок настання.