РИНОК ПРАЦІ І РЕЦЕСІЯ

Ця стаття написана журналістом із Англії, но тенденції вказані в ній становляться актуальними і у нас в країні, у тому числі у людей зайнятих в фінансовій сфері.
Рецесії присткорюють структурні зміни – вони спотворюють тому, що неминучі події відбуваються набагато скоріше. В цілому, саме це ми зараз і спостерігаємо відносно відносно азійських економік, темпи роста яких перебільшують економіки Північної Амеріки та Європи. Цьому факту вже приділялося багато уваги. Але ж вплив рецесії на маленьки структурні зміни доки ще залишається в тіні. Дійсно, особливий інтерес проявлюється тому, як споживачи використують новітні технології. Наприклад, в пресі росте використання інтерактивних джерел інформації. Для журналистів це великий плюс, так як здійснюється розширення аудиторії. Але для промисловісті це не несе ніякої користі, у зв’язку з тим що читання преси онлайн зменшує доходи печатних видань. Що ж стосується використання технологій виробниками, то цей аспект не приваблює належної уваги. Тут перехід не такий резкий, як у сфері споживання, але, безумовно, більш надійний та більш важливий. Зараз можна з переконнаністтю сказати, що образ використання свободного часу в найближчому майбутньому претерпить значних змін. Однак в наступні покоління зміни будуть ще більш серьозні, у зв’язку з тим що змінам підвергнуться також і образ робочого часу.
Із декілька аспектів необхідно звернути увагу на наступні три: посилення тенденції до зміни роботи; перехід з повного робочого часу на часткову та самостійну зайнятість; збільшення проценту дистабілізаційної роботи. Темпи зміни роботи, до речі, в приватному секторі значно зюільшились. В відомій презентації к керівництву Sony, представленої в минулому  році на YouTube, обговорювался процес зміни у світі. Одним із найбільш здивованих факторів було те, що кількість студентів відмінників в Індії більше, ніж кількість студентів в США. Однак більш вразив тий факт, що лише половина звичайних співробітників компанії працюють в неї більш ніж п’ять років. Зміст стосується того, що компаніям необхідно організовувати весь струмок співробітників. Вони вимушені виробляти продукти та послуги в умовах виключно високої текучості кадрів.
Як результат, керівництво приділяє менше уваги наїжним задачам компанії, що стало виключно серйозною проблемою в банківському секторі. Забезпечуєми компаніями пенсії перестали мати значення для більшої кількості співробітників. Ідея створення карьєри стала уявлятся як щось таке, що співробітник робить саме для себе, більш ніж таке що роботодавець повинен робити для нього. Що ж стосується традиційного поняття преданністі, то відношення, описане Майклом Льюісом в книзі „Покер брехунів”, стало досить універсальним. Нагадаємо сюжет: ведучий спеціалист з торгівлі державними облігаціями в Лондоні уходить в компанію Goldman Sachs, та керівник рекомендує йому обдумати своє рішення з точки зору преданісті до компанії. Відповідь була наступною: „Якщо ви бажаєте преданісті, наймить кокер-спанеля”.
    Найбільш інтересною тенденцією виявляється ріст проценту дистанційної зайнятості. Тут, на жаль, зовсім немає свіжої статистики, тому звернемося до досліження Національної статистичної служби за 2005 рік та спробуємо приблизно розрахувати, що могло змінитись з того часу. Та виявляється наступне. Частка дистанційної зайнятості, яка включає до себе роботу із домашнього офісу, так і з інших міст, де дом залишається основним пунктом, в загальному об’єму робочої сили вплотною наблизилась до 10 %. Зараз загальна кількість співробітників в сфері дистанційної зайнятості, можливо, складає 13 %. Темпи росту, скоріше всього, збільшились разом з розвитком мобільного зв’язку. Більшисть цих людей працюють в сфері телекомунікацій, однак частка тих, хто зайнятне в цій області, також росте. Згідно останнім даним, приблизно дві тритини дистанційних робітників займаються власною справою. Враховуючи баготочисленні факти було б здивовано, якщо процент таких робітників не збільшувався в період рецесії.
    Економічний спад в значній мірі спотворював посиленню цих тенденцій. Деякі компанії середньої руки, не тільки крупні виробники, значно зменшують об’єм робочою сили. Даже умовно  надійні робочі місця в банківській та юридичній сферах сталі зовсім ненадійними. Однак ..., і тут виникає наступна думка: пониження надійності робочого місця спотворює повишенню його гнучкісті. Другий аспект складається в тому, що реакція керівництва компаній на економічний спад стала більш гнучкою та продуманою, чим раніше. По мірі зниження попиту компанії вимушені скорочувати розходи, но при цьому їм необхідно зберігати функціональність, достатню для того щоб забезпечити ...., коли попит поновиться.
    Це може виявлятись по-різному, у тому числі шляхом отправлення у відпустку без утримання чи в переводі на скорочений робочий день. Пройде деякий час, перед тим як статистика нагонить ці тенденції, тому що рецесія почала „кусати” лише рік тому назад, а абсолютна кількість зареєстрованих безробітних нижче, ніж слідувало б очікувати, враховуючи серьозність цього економічного спаду. Це, потрібно бути, пов’язано з переходом Людин на часткову зайнятість, що у повній мірі узгоджувалось з тенденцією росту частки більш досвідчених співробітників в трудових ресурсах. Безумовно, це випадковий факт, котрий, скоріше всього, отримує підтвердження наступну пару років, коли будуть зібрані всі дані.
    А зараз варто поміркувати над значенням всіх цих тенденцій. Державна політика залишається спрямована на співробітників, які працюють на роботодавців. При цьому все більше людей працюють сами на себе. Існують багато законів про робочі місця, але для зростаючої кількісті людей робочим містом є дом. У нас є інструкції відносно робочих часів, хоча, якщо ви працюєте на себе, скоріш за все вони не будуть для вас корисними. Роботадавці в приватному секторі надають пенсії, однак люди змінюють роботу так часто, що період перебування на кожній з них виключно обмежено – а к часу виходу на пенсію деякі із компаній, де люди раніше працювали, зовсім перестануть існувати.

За матеріалами The Financial Times

Панін Олексій

* Ім'я:
* Текст:
* Введіть код, який бачите на малюнку